Журналісти «Захисника України» звернулися за роз’ясненнями до Міністерства освіти та науки України з приводу розкриття більш детальної інформації про новий предмет в освітній програмі для школярів.
Предмет називається «Захист України», що туди входить та який викладацький склад, читайте далі.
Що входить і чому навчає предмет «Захист України»
Основним завданням навчального предмету «Захист України» є ознайомлення учнів з основами нормативно-правового забезпечення захисту Вітчизни, цивільного захисту та охорони здоров’я; набуття знань про функції Збройних сил України, характерні особливості засвоєння основ захисту Вітчизни, цивільного захисту та медико-санітарної підготовки; здійснення психологічної підготовки до захисту Вітчизни; формування та удосконалення життєвонеобхідних компетенцій учнів щодо захисту Вітчизни і військово-патріотичного виховання; професійної орієнтації молоді. Під час вивчення навчального предмета, учні мають набути знання, практичні вміння і навички, необхідні для застосування в екстремальних природних, техногенних, воєнних та соціальних умовах, які постійно змінюються.
Яка програма Предмету та володінню якими видами зброї будуть навчати
Вивчення предмета «Захист України» проводиться окремо за двома різними навчальними планами. Навчальний предмет при цьому в обох випадках має назву «Захист України» (з уточненням «Основи медичних знань» для групи дівчат). Дівчата за їх власним бажанням (у разі згоди батьків, або осіб які їх замінюють) можуть навчатися за програмою для групи юнаків. Юнаки, які за станом здоров’я, релігійними поглядами (за подачі відповідних документів: довідки про стан здоров’я, заяви батьків, довідки із релігійної організації) не можуть вивчати основи військової справи, навчаються за програмою для групи дівчат.
Предмет «Захист України» є обов’язковим навчальним предметом, який вивчається в закладах системи загальної середньої освіти упродовж 10 і 11 класів, та під час навчально-польових занять (зборів) і навчально-тренувальних занять (для дівчат). Навчання юнаків умінню стріляти з автомата (малокаліберної гвинтівки) бойовими патронами проводиться на стрільбищах і в тирах військових частин, вищих військових навчальних закладів, організацій Товариства сприяння обороні України (ТСО України) і спортивних організацій. Час, місце і порядок проведення стрільб визначає керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який їх організовує за погодженням з начальниками гарнізону, вищого військового навчального закладу, командиром військової частини і до початку навчального року повідомляє про це місцеву держадміністрацію та орган місцевого самоврядування.
Навчальна програма передбачає вивчення предмету протягом 1,5 години (рівень стандарту) та 5 годин (профільний рівень).
Після прийняття Закону України «Про основи національного спротиву» та широкомасштабної агресії росії проти України Міністерством освіти і науки України було організовано роботу з оновлення навчальної програми предмета «Захист України» (рівень стандарту та профільний рівень), у якій взяли участь представники Міністерства оборони України, Державної служби з надзвичайних ситуацій України, науковці, методисти, викладачі. Навчальну програму затверджено наказом Міністерства від 03.08.2022 № 698, підготовлено методичні рекомендації для вчителів.
Навчальна програма предмета «Захист України» включає два тематичні плани.
Перший передбачає вивчення учнями таких розділів: Основи національної безпеки України; Збройні Сили України на захисті України; Стройова підготовка та прикладна фізична підготовка; Вогнева підготовка; Тактична підготовка; Основи цивільного захисту; Домедична допомога.
Другий – основи медичних знань і домедичної допомоги; Основи цивільного захисту; Міжнародне гуманітарне право про захист цивільного населення; Домедична допомога в бойових умовах.
Хто навчатиме дітей навичкам військової справи. Викладацький склад
Було утворено робочу групу з оновлення змісту навчальної програми «Захист України. Рівень стандарту» для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, до якої увійшли учителі, науковці, представники громадських організацій, Міністерства оборони України та військові ЗСУ. Метою групи є напрацювання точкових змін до навчальної програми. Зокрема оновлення нормативної складової та включення інформації про використання та застосування дронів сучасними збройними силами.
На посади викладачів призначаються офіцери запасу або у відставці, які мають вищу освіту, спроможні за віком і станом здоров’я якісно проводити заняття, а також випускники вищих педагогічних навчальних закладів за спеціальністю викладач допризовної підготовки і фізичного виховання.
У разі коли немає можливості укомплектовувати ці посади офіцерами, викладачами можуть бути призначені добре підготовлені та досвідчені сержанти (старшини), солдати (матроси) запасу з вищою освітою.
Підготовка викладачів допризовної підготовки і фізичного виховання проводиться на факультетах фізичного виховання та кафедрах військової підготовки вищих педагогічних навчальних закладів.
На навчання приймаються чоловіки віком до 25 років, які пройшли строкову військову службу або військову службу за контрактом і відповідають вимогам підготовки офіцерів запасу. Добір кандидатів провадять військові частини з числа військовослужбовців строкової служби, які підлягають звільненню в запас, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки разом з органами управління освітою – з числа військовозобов’язаних, звільнених у запас після закінчення встановленого строку військової служби.
У разі коли неможливо укомплектувати такі посади офіцерами запасу або резервістами офіцерського складу, педагогічними працівниками можуть бути призначені добре підготовлені та досвідчені сержанти (старшини), солдати (матроси) запасу або резерву.
Педагогічні працівники проходять відповідні курси підвищення кваліфікації (не менше 30 годин у міжатестаційний період) у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, які організовуються Міноборони.
Проведення початкової (допризовної) військової підготовки забезпечують керівники закладів освіти та педагогічні працівники, які входять до штату закладу освіти. Для допомоги вчителям (викладачам) у проведенні занять можуть залучатися представники військових частин Збройних Сил, установ Міноборони та інших складових сил безпеки та сил оборони за погодженням з їх керівниками.
Водночас, на посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.
Особи, які не мають досвіду педагогічної діяльності та приймаються на посаду педагогічного працівника, протягом першого року роботи повинні пройти педагогічну інтернатуру.
З метою визначення нормативних вимог щодо формування кадрового резерву працівників, які виявили бажання працювати на деокупованих територіях України, та післявоєнного відновлення системи освіти у регіонах, в яких велися активні бойові дії та які були тимчасово окуповані країною- агресором, розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування кадрового резерву педагогічних працівників для роботи у закладах освіти на деокупованих територіях України». У разі прийняття Урядом зазначеної постанови, буде створено можливість залучення колишніх військових до роботи у закладах освіти на деокупованих територіях, що сприятиме їх інтеграції у цивільне життя, а також створить можливість використання здобутого досвіду в організації освітнього процесу (предмет «Захист України»), та в гуртковій та позаурочній роботі.
Які статті чинного законодавства регулюють внесення предмету «Захист України» в освітню програму:
Організація освітнього процесу в закладах освіти з навчального предмета «Захист України» здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про національну безпеку України», «Про основи національного спротиву»; Стратегії воєнної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 25.03.2021 № 121/2021; Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18.05.2019 № 286/2019; Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392; Порядку організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України до національного спротиву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1443; Положення про допризовну підготовку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2000 № 1770, Концепції допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схваленої Указом Президента України від 25.10.2023 № 948/20002, та інших нормативних документів.
Читайте також:
